Випадковий краш-тест Convoy S2
Так склалось, що мені знадобилось от прямо в цей день спуститись в гравітаційну печеру (розкол в скалі), глибину і топологію якої з навколишнього середовища ніхто не знав. До спуску під землю не готувались і натикнулись на печеру випадково, відпрацьовували скальні обрив в пошуках людей. З собою були тільки 2*50м шнуру, обвязка і залізо.
В якості едц ліхтаря я завжди в рюкзаку ношу Convoy s2 з панасоніком 3400.
Все є - чому б не спуститись?
Закріпили шнури, скинули, закріпив ліхтар на карабіні і між ніг і поїхав вниз.
Пройшов метрів двадцять вниз, печера дуже вузька, я сам не дуже великий по габаритах, але розвернутись в ній міг з труднощами, тільки в декілька підходів. І ліхтар, який був між ногами постійно чіплявся за стінки і царапався.
Вирішив було перевісити його трішки вище. Заблокував спускове, став на самостраховку, взяв ліхтар, дістав ліхтар, відстебнув його з карабіну, відстібнув карабін, застібнув карабін вставивши в нього ліхтар, опустив ліхтар, спалах в очі...
FAIL
Судячи з всього, цей засранець цокаючи і радісно мені підмигуючи вирішив спуститись без мене.
Летів добре, кожні пів метра відбиваючись від одної стінки до протилежної відбиваючи куски породи, і навіть не думав вимикатись поки не залетів за якийсь перегин.
Довелось рапортувати по рації на верх про втрату друга і просити заміну. Поки народ шукав світило я згадав, що на моєму баофенгу є 5мм світлодіод який називається ліхтариком, він мене зігрівав мене орієнтовно пів години поки спускали до мене, як виявилось китайську пластикову іграшку за 20грн :).
Бойового товариша в біді не покидають, адже так?
Поїхав я з китайцем знову вниз, і ще через пів шнуру вже під ногами висів вузол - 50 метрів пройдено. А дна ще і близько не видно. Відковиряв зі стіни кусок розміром з яйце, відправив його в низ, тихо цокаючи він пропав в бездні - до дня виявилось ще багато.
В траурі довелось перестібуватись і підніматись на поверхню, повідомляти друзям про горе і втрату.
Наступні три тижні йшли дощі, потім безвилазна праця, потім не було напарника, хто допоміг би зі спуском. Пройшло місяці півтори в підсумку. І от, телефонує мені знайомий - каже витягнули мого красеня - цілий, здоровий, грязний, знайшли в жижі. Глибина печери 75-80 метрів. Виходить, він летів не менше 50-55 метрів :(.
Забрав тільки через два дні, на протязі яких я гадав що з ним могло статись: Поламався корпус? Розбилось скло і пропав рефлектор? Розбилась кнопка? Вибухнув або потік акумулятор? Його банально залило водою?
Але ніііііі вихвативши ліхтар з рук товариша я натиснув кнопку... горись. Ні, ГОРИТЬ!
Щастю моєму не було меж. Чесно.
Після такої пригоди я просто не міг покласти на полку загартованого в боях Конвоїра, хоча на столі лежать кастомні найткори золоті роше на тріплах зі всякими свистками. Так і ношу його в рюкзаку. Тепер я точно знаю - S2 не підведе.
Все інше дивість самі на фото:
